 Вивчаючи народний календар весняного цилу свят ми дізналися, що святкування Масляного тижня своїм корінням сягає аж до язичеських часів і те, що це єдине свято, яке визнає Православна церква. Мета нашого свята: ознайомлювати вихованців, дітей,батьків з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам'ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до історії свого народу, його культури. Охопити як можна більшу кількість дітей, доросчлих, розповісти про історію святкування, про сучасне святкування зробити порівняння того, які головні традиції загублені і як необхідно їх відновлювати.
Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.
 А як же святкували Масляну наші пращури у сиву давнину?
1 день масляної понеділок – День Прохора, або «зустріч».
До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.
2 день вівторок – святого Власа, а ще Заігрини.
За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.
Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.
3 день середа називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.
4 день четвер називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.
5 день п’ятниця називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.
6 день субота називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних. У суботу невістки звуть до себе у гості золовок, пригощають їх млинцями, загадують на щастя та дарують подарунки. Щоб цьогоріч бути щасливим , потрібно влучити сніжкою від порога в коло, на воротах або в пелюшку, що висить на них.
7 день неділя називається «Прощання з масляною»
Неділя «Прощена»: В неділю проводжали Зиму, спалювали на вогнищі опудало Масляної і зустрічали Весну. Крім того у Прощену неділю просили вибачення один у одного і прощали всі образи. Неділя « ПРОЩЕНА»
- В неділю, як правило приближалося справжнє святкування – проводи зими. В цей день спалювали на вогні солом’яного опудала - Масляницю. Всі збиралися на горі, на якій стояла Масляниця, і з піснями, хороводами її спалювали – весна вступала в свої права. -
- А головне, на Масляну старались забути всі образи, всі печалі. Необхідно було обов’язково попросити один у одного пробачення. Тож давайте ми з вами зараз станемо в коло і візьмемося за руки, та згадаємо все погане, що кожен вам зробив, всі образи і відпустимо їх.
В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.
Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Вони вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею.
Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд
Благослови, мати!
Весну закликати!
Весну закликати!
Зиму проводжати!
- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.
Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:
Пташок викликаю
Із теплого краю!
Летіть, соловейки,
На рідну земельку.
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки!
Далі учасники свята обов”язково зустрічали Масляну, ділилися рецептами традиційних млинців та пригощали ними один одного, бажаючи врожайного року. Бо після Масляного тижня наступає Великий піст, під час якого люди не тільки не вживають скоромної їжі, а головне, люди повинні більш уважніше відноситися до свого духовного та душевного стану, старатися ніколи не ображати тих, хто знаходиться поруч.
Горбачова Ксенія- помічник керівника, вихованка вищого рівня
Хоменко Катерина – вихованка вищого рівня
|
Вивчаючи народний календар весняного цилу свят ми дізналися, що святкування Масляного тижня своїм корінням сягає аж до язичеських часів і те, що це єдине свято, яке визнає Православна церква. Мета нашого свята: ознайомлювати вихованців, дітей,батьків з традиціями і звичаями українського народу, розвивати уяву, увагу, пам'ять, вміння декламувати вірші, інсценівки, виховувати любов до рідного краю, до історії свого народу, його культури. Охопити як можна більшу кількість дітей, доросчлих, розповісти про історію святкування, про сучасне святкування зробити порівняння того, які головні традиції загублені і як необхідно їх відновлювати.
Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинався цикл народних весняних свят, пов’язаних із стародавніми міфами та віруваннями. В Україні з давніх-давен справляли в останній тиждень перед великим постом Масляну (Масниці). Так називали свято проводів зими та її одвічних супутників – холоду, темряви, і урочистої зустрічі весни, яка несе з собою світло, тепло і радісне пробудження природи.В ці дні спалюють опудало Зими, величають Весну.
А як же святкували Масляну наші пращури у сиву давнину?
1 день масляної понеділок – День Прохора, або «зустріч».
До Прохора зима втішається, а пізніше слізьми вмивається.
2 день вівторок – святого Власа, а ще Заігрини.
За гарну роботу дівці меду дають, за лінощі кропивою б’ють.
Влас до нас прийшов, парубку наречену знайшов.
3 день середа називається «Ласунка». В цей день українці пригощали один одного млинцями, ватрушками.
4 день четвер називається «Розгуляй чверток». У цей день люди розважалися, співали, танцювали.
5 день п’ятниця називається «Тещині вечори». У цей день зяті ходили в гості до тещ.
6 день субота називається «Зовицині посиденьки». У цей день відвідували рідних. У суботу невістки звуть до себе у гості золовок, пригощають їх млинцями, загадують на щастя та дарують подарунки. Щоб цьогоріч бути щасливим , потрібно влучити сніжкою від порога в коло, на воротах або в пелюшку, що висить на них.
7 день неділя називається «Прощання з масляною»
Неділя «Прощена»: В неділю проводжали Зиму, спалювали на вогнищі опудало Масляної і зустрічали Весну. Крім того у Прощену неділю просили вибачення один у одного і прощали всі образи. Неділя « ПРОЩЕНА»
- В неділю, як правило приближалося справжнє святкування – проводи зими. В цей день спалювали на вогні солом’яного опудала - Масляницю. Всі збиралися на горі, на якій стояла Масляниця, і з піснями, хороводами її спалювали – весна вступала в свої права. -
- А головне, на Масляну старались забути всі образи, всі печалі. Необхідно було обов’язково попросити один у одного пробачення. Тож давайте ми з вами зараз станемо в коло і візьмемося за руки, та згадаємо все погане, що кожен вам зробив, всі образи і відпустимо їх.
В кожному селі, по всій Україні раділи приходу весни і співали пісні, що називали гаївками, гагілками, ягілками, маївками, веснянками. Це пісні молодості й краси, жива народна традиція. Отже, сьогодні ми з вами також спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки – давні українці. Давайте ж відразу вирушимо у мандрівку на багато років у минуле, аж у Київську Русь.
Тоді люди повністю залежали від природи – від сонця, від морозу, від дощу. Вони вірили в те, що вони можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом, піснею.
Справді, ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась. І українські дівчата розпочинали обряд закликання весни. Збереглася найдавніша пісня, яка розпочинала цей обряд
Благослови, мати!
Весну закликати!
Весну закликати!
Зиму проводжати!
- Окрім обряду закликання весни, був ще обряд закликання пташок. Влаштовували його звичайно на день Сорока Святих. З тіста пекли 40 «жайворонків», що нібито вилітають у цей день із вирію.
Це жертва весні, щоб «гуси неслися, яйця водилися, гусенята плодилися». Печиво роздавали дітям. Частину обрядового печива діти підвішували на фруктових деревах, а коли збирався гурт, діти йшли до найвищого пагорба, піднімали в гору «жайворонків» і декламували:
Пташок викликаю
Із теплого краю!
Летіть, соловейки,
На рідну земельку.
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки!
Далі учасники свята обов”язково зустрічали Масляну, ділилися рецептами традиційних млинців та пригощали ними один одного, бажаючи врожайного року. Бо після Масляного тижня наступає Великий піст, під час якого люди не тільки не вживають скоромної їжі, а головне, люди повинні більш уважніше відноситися до свого духовного та душевного стану, старатися ніколи не ображати тих, хто знаходиться поруч.
Горбачова Ксенія- помічник керівника, вихованка вищого рівня
Хоменко Катерина – вихованка вищого рівня