Головна » 2016 » Квітень » 19 » Про що плаче верба над Конкою напередодні Великодня? (Роздуми вихованців етнографічного обєднання Сійдолюб»…)
14:04
Про що плаче верба над Конкою напередодні Великодня? (Роздуми вихованців етнографічного обєднання Сійдолюб»…)
Нарешті прийшла весна в наш рідний край! Позаду залишилася сувора і тривожна зима. І всі, і все навкруги по - дитячому зраділо цій події! Коли приходить довгожданне тепло, хочеться подивитися навколо і разом з усіма порадіти за травичку, яка , недивлячись на догі холоди, все ж зазеленіла, вже квітучі дерева і нашу багатостраждальну рідну Конку. Де ж поділися для тебе такі щасливі дні, коли ти несла свої води спокійно і радісно. Старі дюди розповідають, що наша річка Кінська навіть була судноплавною. Ти головна артерія нашого улюбленого міста та району, століттями допомагала людям, які заселяли наш край: була і годувальницею і шляхом і просто милувала погляд далеких предків… Ти кожної весни тепер зажурена… Тихо і беззучно плаче верба над твоїми берегами, особливо напередодні Великодня. Ми кожного року чуємо цей плач, вірніше відчуваємо серцем, коли щовесни насадджуємо молоду вербу, або прибираємо… те, що роблять люди, які живуть поруч, або приходять половити рибку, а може помилуватися…? Тільки чим? Я ввжаю, що це неправильно, коли люди варварськи ламають багато гілок верби на освячення. Адже для освячення досить 3-5 гілочок. Відомо, що від зламування гілок страждає деревце. Воно може проасти, а кожна знищена деревинка це погіршення нашої екології. Про що кожна людина вчить ще у школі. Примітьте, що після великодніх свят у смітниках лежить багато вербових гілок, які повинні зберігатися цілий рік та оберігати наші оселі і подвіря Як же піднімається рука так нищити дерево, яке ти не посадив, не полив? Адже воно живее, людино! І йьому, уявіть собі, також боляче як і нам, коли ми поріжемо пальчик, а якщо ламається кінцівка!!! Як же боляче! А цілі купи сміття лежать біля води: пластик, скло! Те, що нікуди не подінеться віками. Що ми робимо? Ні, не плюємо до своєї тарілки! Ми тихо і цілеспрямовано вбиваємо те, що нам так щиро подаровано…БЕЗКОШТОВНО! А значить самих себе… Незабаром вебна неділя. Такі надзвичайно красиві і тендітні гілочки верби вже розпустилися. Подумайте… перед тим як зламаєте гілочку. Чи залишите ви щось взамін?! Посадіть вербичку! Прикрасьте свою річку! Давайте разом збережемо нашу матінку- природу. Скидан Катерина вихованка вищого рівня етнографічного обєднання «Сійдолюб»
Переглядів: 280 | Додав: orichivbdt | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: